Відкритий урок "Обробка заготовок в люнетах"

Відкритий урок "Обробка заготовок в люнетах"

 

 

Проаналізувати зображення, дати назву пристосувань

Картка - завдання для визначення ступеня оволодіння навчальним матеріалом на тему: "Обробка заготовок в люнетах"

1. Коли деталь типу "вал" вважається нежорсткою? 

2. Для чого призначені люнети?

3. Які існують люнети і як вони кріпляться до верстата?

4.Коли люнети оснащують роликовими кулачками?

5.В якій послідовності обробляють гладенький вал, закріплений в центрах і люнеті?

Новини методичної роботи

Новини методичної роботи

 

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ

 У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

СУЧАСНІ ФОРМИ ТА МЕТОДИ НАВЧАННЯ ПРИ ВИКЛАДАННІ ПРЕДМЕТА «ТЕХНОЛОГІЯ ВЕРСТАТНИХ РОБІТ»

(З досвіду роботи В.В.Паук, викладача-методиста Державного навчального

 закладу «Харківське вище професійне училище №6»)

Харків

2015

Друкується за рішенням науково-методичної ради НМЦ ПТОУ Харківській області від 16.10.2015, протокол № 3  

Блінкова І.І., методист НМЦ ПТО у Харківській області,

Паук В.В., викладач-методист  Державного навчального закладу «Харківське вище професійне училище №6»

 

Сучасні форми та методи навчання при викладанні предмета «Технологія верстатних робіт» (З досвіду роботи В.В.Паук, викладача-методиста Державного навчального закладу «Харківське вище професійне училище №6»). - Харків: НМЦ ПТО, 2015. - 36с.

          Даний випуск серії «З досвіду роботи» представляє узагальнений досвід роботи викладача з використанням кооперованого методу навчання під час вивчення  теми «Технологічне  оснащення». У даній методичній розробці викладач пропонує нестандартні підходи до актуалізації опорних знань учнів та перевірки  рівня засвоєння нових знань, а також закріплення нового матеріалу.

Рецензент:
Назарець З.О.,	завідувач лабораторії професійної підготовки Науково-методичного центру професійно-технічної освіти у Харківській області.

ЗМІСТ

ВСТУП.. 3

Характеристика уроку. 4

План уроку з предмета: "Технологія верстатних робіт" 5

Структура уроку. 6

Опорна карта для конструювання навчального заняття. 8

Конспект уроку на тему: «Типові конструкції пристосувань для токарних верстатів». 10

ВИСНОВОК.. 21

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.. 22

Додаток 1. 23

Опорний конспект на тему: «Типові конструкції пристосувань для токарних верстатів». 23

Додаток 2. 25

Картка–завдання для закріплення опорних знань учнів з теми: «Типові конструкції пристосувань для токарних верстатів». 25

Додаток 3. 27

Завдання для творчої (малої) групи: «Створи портфоліо». 27

ВСТУП

Підготовка кваліфікованих кадрів є однією з кардинальних проблем сучасності, рішення якої впливає на темп науково-технічного прогресу. Побудувати конкурентоздатну ринкову економіку, ефективну систему управління , виступати рівним партнером на світовому ринку неможливо без використання високих технологій. Необхідною умовою створення й використання високих технологій як майбутнього України виступає відповідний рівень освіти і науки, інтелектуального розвитку нації. Визначальним фактором цього складного процесу є перспективні, оптимальні , прогресивні освітні технології, серед яких і співробітницька  - кооперована технологія навчання. Вона ґрунтується на взаємодопомозі учнів, кожний із яких зберігає свою власну ідентичність. Коопероване навчання належить до навчальних методів, в яких учні всіх рівнів поведінки працюють разом у напрямі розв’язання групового завдання. Вчені виділяють  п’ять необхідних компонентів ефективності ситуацій кооперованого навчання : позитивна взаємозалежність. Взаємодія підтримки « пліч-о-пліч», індивідуальна відповідальність, уміння спільно працювати малій групі, групова обробка результатів.

Очікувані  результати ефективного впровадження кооперованого навчання :

-                     Підвищення самооцінки;

-                     Збільшення досягнень;

-                     Збільшення соціальної підтримки;

-                     Доречної поведінки;

-                     Навичок кооперації;

-                     Внутрішньої мотивації;

-                     Зростання активності;

-                     Більш позитивного психологічного контролю та самоконтролю.

При підготовці сучасних кваліфікованих робітників актуально використовувати інтерактивні методи навчання , до яких відноситься і робота в малих групах – одна з форм кооперованого навчання. Ефективність навчання в малих групах залежить від того, наскільки кожний член групи усвідомить важливість роботи разом та взаємодії через взаємодопомогу.

Характеристика уроку

На уроках технології верстатних робіт учнів потрібно за­цікавити нестандартними задачами з ціка­вим змістом. Коли постійно розв'язувати нестандартні задачі, в учнів з'являється інте­рес до них та способів їх розв'язування. Час­то нестандартні задачі не потребують гли­боких математичних знань і, як правило, їх розв'язання коротке. На етапі зацікавлення учнів необхідно розв'язувати задачі, де потрібне тільки логічне мислення.

У даній методичній розробці викладач пропонує нестандартні підходи до актуалізації опорних знань учнів та перевірки  рівня засвоєння нових знань, а також закріплення нового матеріалу. Для досягнення цієї мети викладач використовує відеоролики ( уривки з фільмів), презентацію, роботу в малих групах і нестандартне завдання – створення портфоліо пристосувань та їх презентація.

Під час роботи над даною методичною розробкою викладачем були використані кольорові зображення пристосувань та прикладів їх використання для встановлення та затискання заготовок.

На вивчення теми «Технологічне  оснащення»у навчальній програмі  ДСПТО відводиться десять годин. Методична розробка надається на один урок з теми «Типові конструкції пристосувань для токарних верстатів», який розрахований на45 хвилин.

План уроку з предмета: "Технологія верстатних робіт"

Тема: Технологічне оснащення.

Тема уроку: Типові конструкції пристосувань для токарних верстатів.

Мета:

Навчальна:

   сформувати знання щодо конструкцій типових пристосувань для токарних верстатів, принципу їх дії;

   навчити учнів обирати конструкцію пристосування для токарних робіт в залежності від форми та розмірів заготовки, типу виробництва;

   сформувати вміння і навички самостійного пошуку інформації , роботи з додатковими джерелами;

   навчити ставити цілі, оволодіти евристичними методами розв’язання задач.

Розвивальна:

    розвивати в учнів потребу в знаннях, вміння використовувати інформацію в нестандартних умовах, вербальну взаємодію, комунікативні компетенції в процесі спілкування, вміння використовувати технічну лексику, під час формування знань при вивченні типових конструкцій пристосувань для токарних верстатів.

    розвивати в учнів здатність нестандартно мислити, приймати рішення при виникненні нестандартних ситуацій.

Виховна:

     виховувати ділову активність, здатність до позитивної взаємозалежності та індивідуальної відповідальності в процесі вибору типових конструкцій для токарних верстатів.

Методична:

    Впровадження інтерактивних  методів навчання, прийомів кооперованого навчання.

Тип уроку: Урок формування знань, умінь, навичок в процесі праці.

Форма організації навчальної роботи: Коопероване навчання.

Методи і прийоми навчання: Розповідь, бесіда, робота в малих групах.

Дидактичне забезпечення: Опорні конспекти, картки – завдання для контролю знань учнів, інструкція для учасників малих груп, завдання для малих груп, дидактичний матеріал для виконання практичного завдання.

Матеріальне забезпечення: Ноутбук, проектор, екран, відеоролики.

Міжпредметні зв’язки:

    Матеріалознавство (теми:  «Відомості про сталь», «Відомості про чавун»);

    Допуски, посадки та технічні вимірювання (теми: «Допуски і посадки гладких циліндричних з’єднань», «Допуски форми і розташування поверхонь. Шорсткість поверхонь»);

    Технічне креслення (теми:«Робочі креслення деталей», «Складальні креслення»);

    Фізика (тема: «Сили в механіці»);

    Виробниче навчання (теми: «Обробка зовнішніх циліндричних і торцевих поверхонь», «Обробка циліндричних отворів», «Нарізання кріпильних різьб»).

Структура уроку:

1.       Установочно-мотиваційний етап

1.1. Організаційна частина:

-         психологічний настрій учнів на продуктивну роботу: взаємне вітання викладача і учнів, перевірка відсутніх;

-         організація уваги.

1.2. Актуалізація мотиваційних резервів учнів:

- перевірка домашнього завдання;

- актуалізація і корекція опорних знань, практичного досвіду учнів.

1.3. Вступна частина:

- повідомлення теми уроку та його мети.

- мотивація навчальної діяльності учнів.

2.        Змістовно-пошуковий етап

2.1.         Вивчення нового матеріалу( первинне засвоєння):

- Види пристосувань для токарних верстатів.

- Способи установлення заготовок в трикулачковому патроні; будова патрона, цангові патрони.

- Способи установлення заготовок у центрах

- Повідкові пристрої, самозатискні повідкові патрони.

- Способи встановлення заготовок на оправках.

- Способи встановлення заготовок в чотирикулачковому патроні, на планшайбі.

- Нерухомі та рухомі люнети, їх застосування.

3.        Контрольно-коригувальний етап

3.1.   Осмислення нової інформації:

    робота з картками – завданнями;

    практичне завдання для учасників малих груп.

-                   Оцінювання розуміння набутих знань.

-                   Корекція адекватності оволодіння навчальною інформацією.

-                   Визначення ступеня оволодіння навчальним матеріалом, розуміння змісту навчального матеріалу.

4.       Системно-узагальнюючий етап

4.1.                      Підсумкова частина

Зосередження уваги на нових ідеях, концепціях.

Підсумки уроку.

Домашнє завдання.

Опорна карта для конструювання навчального заняття

Хід уроку

№ з/п	Етапи уроку та його цілі	Час	Методи та прийоми навчання	Діяльність
				Викладача	Учнів (знання та вміння)
І	Установочно-мотиваційний етап
1.1	Організаційна частина
	-      залучення учнів до використання запланованих видів навчальної діяльності на уроці; -          створення сприятливих умов в аудиторії	3 хв.	Словесний (бесіда)	-          привітання учнів; -          перевірка наявності учнів; -          перевірка готовності учнів до уроку; -          створення емоційного настрою у групі	-  привітання викладача; -  черговий визначає відсутніх на уроці
1.2	Актуалізація мотиваційних резервів учнів
	-          актуалізація опорних знань учнів , перевірка домашнього завдання.	5 хв.	Словесний (бесіда)	1.    Дати визначення поняттю   « пристосування». 2.    Класифікація пристосувань. 3.    Основні конструктивні елементи пристосувань. 4.    Основні вимоги до конструкції пристосувань.	-          Учні відповідають на запитання.
1.3	Вступна частина
	-          повідомлення теми, мети, задач уроку і системи оцінювання якості; -          ознайомлення учнів із завданнями, які вони повинні роз’вязувати; -          мотивація навчальної діяльності.	2 хв	Словесний (розповідь)	-          Мотивація навчальної діяльності; -          Перегляд кадрів з фільму «Назустріч життю».	-          Слухають викладача; -          Записують тему, мету; -          Переглядають кадри з фільму; -          Налаштовуються на сприйняття нового матеріалу.
ІІ	Змістовно-пошуковий етап
2.1	Вивчення нового матеріалу
	Викладання нового матеріалу	15 хв.	пояснювально-ілюстративний	- Види пристосувань для токарних верстатів. -  Способи установлення заготовок в трикулачковому патроні будова патрона (перегляд фільму «Устройство,эксплуатация и обслуживание трехкулачковых патронов»); цангові патрони. - Способи установлення заготовок у центрах - Повідкові пристрої, самозатискні повідкові патрони. - Способи встановлення заготовок на оправках. - Способи встановлення заготовок в чотирикулачковому патроні, на планшайбі. - Нерухомі та рухомі люнети, їх застосування.	-          Уважно слухають викладача; -          Роблять записи в опорному конспекті (Додаток 1); -          Переглядають фільм     ( «Устройство, эксплуатация и обслуживание трехкулачковых патронов). учні будуть знати: які пристосування застосовують при токарній обробці, які вимоги ставляться до конструкцій пристосувань. вміти: аналізувати  креслення деталі та заготовки, визначати вид затискного пристосування для обробки заданої деталі.
ІІІ	Контрольно-коригувальний етап
3.1	Осмислення нової інформації
	-         осмислення, узагальнення та cистематизація отриманих знань, контроль і оцінка; -         Оцінювання розуміння набутих знань. -         Корекція адекватності оволодіння навчальною інформацією. -         Визначення ступеня оволодіння навчальним матеріалом, розуміння змісту навчального матеріалу	17 хв.	Письмово-ілюстраційний	1. Робота з картками–завданнями по закріпленню нового матеріалу (Додаток 2). 2. Практичне завдання для учасників творчих (малих) групп: «Створи портфоліо» (Додаток 3).	-          Поділяються на групи та обирають свою роль у роботі групи; -          Виконують завдання -          Проводять презентацію виконаного завдання.
ІV	Системно-узагальнений етап
4.1	Підсумкова частина
	-                    Зосередження уваги на нових ідеях, концепціях; -          Підведення підсумків уроку. -          Домашнє завдання	3 хв.	Словесний	- ознайомлює із структурою домашнього завдання, враховуючі індивідуальний та диференційований підходи.   Вивчити матеріал конспекту. Стискін Г.М. та ін. Технологія токарної обробки: Підручник/ Г.М. Стискін, М.П.Ревнівцев, В.А.Мелещик. – К. : Либідь, 1998. – 176с., с. 28-33, 139-143. Творче завдання: Розробити презентацію на тему « Види пристосувань для токарних верстатів»	Записують домашнє завдання

Конспект уроку на тему: «Типові конструкції пристосувань для токарних верстатів».

Види пристосувань для токарних верстатів

Пристосування  для  токарних верстатів головним чином призначені для кріплення заготовок під час їх обробки. Приналежності та пристрої поділяються на три основні групи:

1) для закріплення заготовок за зовнішню поверхню;

2) для закріплення заготовок під час обробки деталей у центрах;

3) для закріплення заготовок за отвір.

Крім того, використовують люнети, планшайби,  розбірні універсальні пристосування.

До першої  групи пристроїв належать дво-, три- та чотирикулачкові самоцентруючі патрони, патрони з індивідуальним приводом кулачків, що дозволяють зцентрувати заготовки довільної форми, цангові патрони й патрони, що використовують під час затискання силу різання.

До другої  групи пристроїв належать звичайні центри, центри підвищеної зносостійкості, центри з постійним змащуванням, центри різної точності, що обертаються та центри з рифленою поверхнею. Для передавання крутного моменту від шпинделя верстата до оброблюваної заготовки використовують хомутики різної конструкції, що закріплюються на заготовці, повідкові патрони.

До третьої групи пристроїв належать цільні оправлення різної конфігурації, швидкодіючі цангові оправки та розтискні оправки.

У разі більшого масштабу випуску використовують універсальні верстатні пристрої, що збираються зі стандартних елементів: універсально-збірні пристрої (УЗП), збірно-розбірні пристрої (ЗРП), універсально-налагоджувальні пристрої (УНП) тощо.

Способи установлення заготовок в трикулачковому патроні; будова патрона.

Короткі деталі зазвичай установлюють і кріплять у патронах, що поділяються на прості та самоцентруючіі ( рис.1).

    Рис.1. Трикулачковий самоцентруючий патрон

Самоцентруючі патрони (рис. 2.) у більшості випадків застосовуються трикулачкові та значно рідше двокулачкові. Ці патрони дуже зручні в роботі, оскільки всі кулачки переміщуються одночасно, завдяки чому деталь, що має циліндричну поверхню (зовнішню та внутрішню), установлюється та затискається точно за віссю шпинделя; крім того, значно скорочується час на встановлення та закріплення деталі (перегляд фільму «Устройство,эксплуатация и обслуживание трехкулачковых патронов»).

Кадри з фільму«Устройство,эксплуатация и обслуживание трехкулачковых патронов»

Рис. 2. Трикулачковий самоцентруючий патрон:

а — загальний вигляд; б —  конічне зубчасте колесо; в —  багатовиткова спіральна канавка з кулачками; 1 — чотиригранний отвір; 2 — конічні зубчасті колеса;

3 — велике конічне зубчасте колесо; 4 — багатовиткова спіральна канавка; 5 — кулачки

На рис. 2, а показано трикулачковий самоцентруючий патрон. У ньому кулачки  переміщуються за допомогою торцевого чотиригранного ключа, який вставляють у чотиригранний отвір 1 (рис. 2, а та б) одного з трьох конічних зубчастих коліс 2. Ці колеса зчеплені з великим конічним зубчастим колесом 3. На зворотному плоскому боці колеса 3 нарізано багатовиткова спіральна канавка 4 (рис. 2, в). В окремі витки цієї канавки входять нижніми виступами всі три кулачки 5. Коли ключем повертають одне із зубчастих коліс 2, обертання передається зубчастому колесу 3. Обертаючись, воно за допомогою спіральної канавки 4 переміщує пазами корпусу патрона одночасно й рівномірно всі три кулачки. Під час обертання диска зі спіральною канавкою в той чи інший бік кулачки наближаються або віддаляються від центру, відповідно затискаючи або звільнюючи деталь.

Кулачки патронів застосовують загартовані та сирі. Зазвичай користуються загартованими кулачками, оскільки вони зношуються повільно. Але у разі затискання такими кулачками на деталях із чисто обробленими поверхнями залишаються сліди у вигляді вм’ятин від кулачків. Щоб уникнути отримання вм’ятин, у цих випадках рекомендується застосовувати сирі (незагартовані) кулачки, що точно обробляють (підганяють) за діаметром деталі, закріплюваної в них.

Сирі кулачки зручні ще й тим, що їх можна періодично розточувати різцем і, таким чином, усувати биття патрона, яке неминуче у разі його тривалої експлуатації. Розточують кулачки точно за розміром закріплюваної в них деталі.

Для підвищення продуктивності праці  застосовуються універсальні трикулачкові спірально-рейкові патрони. На рис. 3 зображено патрон такого типу, що встановлюється на різьбовому кінці шпинделя токарного верстата. У корпусі 1 патрона розташований диск 2, що має на одному торці конічне зубчасте колесо, а на іншому — спіральні рейкові пази, що знаходяться в зціпленні з рейками 3. У хрестоподібному пазу рейок установлюють і закріплюють гвинтами 4 прямі та оборотні накладні кулачки 5. При обертанні ключем одного з трьох конічних зубчастих коліс 6, що знаходяться в зціпленні з конічним колесом диска 2, останній обертається та пересуває рейки з кулачками до осі патрона (при затисканні деталі) та від осі (при її звільненні). Кришка утримує диск у корпусі патрона від подовжнього зсуву та перешкоджає попаданню в патрон стружки та бруду.

Рис. 3. Схема роботи самоцентруючого спірально-рейкового трикулачкового патрона:

1 — корпус; 2 — спіральний диск; 3 — рейка; 4 — гвинти; 5 — накладні кулачки; 6 — конічне зубчасте колесо

Цангові патрони (рис. 4) застосовують для затискання каліброваних прутків різного профілю, оброблюваних на револьверних верстатах і автоматах, і для затискання тонкостінних деталей на револьверних і шліфувальних верстатах. У таких патронах центрування та затискання прутка і деталей цангою відбувається під дією осьової сили, створюваної штоком механізованого приводу патрона.

Рис. 4. Цанговий патрон

Установлення та закріплення деталей у патроні з підтримкою заднім центром застосовують під час обробки довгих (рис. 5) и порівняно тонких деталей, які недостатньо закріпити тільки в патроні, оскільки сила різання та вага виступаючої частини деталі можуть зігнути її та вирвати з патрона.

Рис. 5. Закріплення заготовки  у патроні з підтримкою заднім центром

Способи установлення заготовок у центрах

Поширеним способом обробки деталей на токарних верстатах є обробка в центрах (рис. 6). При цьому способі в торцевих поверхнях оброблюваної деталі попередньо свердлять центрові отвори. Установлюючи деталь на верстаті, у ці отвори вводять вершину конуса переднього 2 та заднього 4 центрів. Для передачі обертання оброблюваної деталі застосовують повідковий патрон 1, що нагвинчується на шпиндель верстата, і хомутик 3.

Рис. 6. Оброблення деталі в центрах:

1 — повідковий патрон; 2 — конус переднього центра; 3 — хомутик; 4 —  конус заднього центра

Вільний кінець хомутика за допомогою пазу (рис. 6) або пальця 1 (рис. 7) повідкового патрона приводить деталь до обертання. У першому випадку хомутик 3 робиться відігнутим (див. рис. 6), у другому — прямим 2 (див. рис. 7). Повідковий патрон з пальцем 1, показаний на рис. 7, являє небезпеку для робітника; більш безпечною є повідкова планшайба із захисним кожухом.

Рис. 7. Застосування повідкового патрона з пальцем

Центри. На токарних верстатах застосовують різні типи центрів. Найпоширеніший центр показаний на рис. 8. Він складається з конуса, на який встановлюється оброблювана деталь, і конічного хвостовика. Хвостовик повинен точно входити в конічний отвір шпинделя передньої бабки та пінолю задньої бабки.

Рис. 8. Центр упорний

Під час обточування деталей на великих швидкостях (υ > 75 м/хв.) відбувається швидке зношення центру та збільшення центрового отвору деталі. Для зменшення зношення заднього центру його кінець іноді оснащують твердим сплавом; краще, однак, застосовувати центри, що обертаються.

На рис. 9 показано конструкцію обертового центру, що вставляється в конічний отвір пінолю задньої бабки. Центр обертається в кулькових підшипниках. Осьовий тиск сприймається упорним кульковим підшипником. Конічний хвостовик корпусу центру відповідає конічному отвору пінолю.

Рис. 9. Обертовий центр, що вставляється в піноль задньої бабки

Повідкові пристрої застосовують для передачі обертального руху від шпинделя верстата до оброблюваної деталі, встановленої в центрах, на оправці або в патроні. До повідкових пристроїв належать хомутики, повідкові планшайби, повідкові патрони.

Самозатискні повідкові патрони виготовляють з двома або трьома ексцентриковими кулачками з насічкою, які на початку оброблення під дією сил різання затискають оброблювану деталь, установлену в центрах верстата, і передають їй крутильний момент від шпинделя верстата. При збільшенні крутильного моменту різання автоматично збільшується й крутильний момент від шпинделя, що передається кулачками патрона на деталь. Для зручної установки деталі в центрах застосовують повідкові патрони з кулачками, що автоматично розкриваються після закінчення оброблення. Самозатискні повідкові патрони дозволяють установлювати кулачки на різний діаметр оброблюваної деталі. Такі патрони застосовують при центровій обробці деталей на багаторізцевих верстатах для передачі деталі великих крутильних моментів. Схему затискання деталі в повідковому патроні подано на рис. 10.

Рис. 10. Схема роботи трикулачкового повідкового патрона:

1 — кулачок; 2 — оброблювана деталь; 3 — корпус патрона

Способи встановлення заготовок на оправках.

Деякі деталі (типу втулок, заготовки зубчастих коліс тощо), що мають оброблені отвори, установлюють у центрах за допомогою спеціальних центрових оправок, що можуть бути різних конструкцій. Одну з конструкцій оправок, що застосовуються, показано на рис. 11. Оброблювану деталь 2 надягають на циліндричну шийку 3 оправки, після чого на оправку надягають шайбу 4, а потім нагвинчують гайку 5. Цією гайкою деталь закріплюється на оправці, упираючись у буртик 1. На лівому кінці оправки закріплюють болтом хомутик 6. У такому вигляді оправку разом із закріпленою на ній деталлю та хомутиком вставляють у центри за допомогою центрових отворів, що є в обох торцях оправки.

Рис. 11. Установлення й закріплення деталі на оправці:

1 — буртик; 2 — оброблювана деталь; 3 — циліндрична шийка оправки; 4 — шайба; 5 — гайка; 6 — хомутик

Консольні та центрові оправки застосовують для установки по центральному базовому отвору втулок, кілець, шестерень, оброблюваних на багаторізцевих, шліфувальних та інших верстатах. При обробці партії таких деталей слід отримати високу концентричність зовнішніх і внутрішніх поверхонь і задану перпендикулярність торців до осі деталі.

У залежності від способу установки та центрування оброблюваних деталей консольні та центрові оправки можна поділити на такі види: жорсткі гладкі для установки деталей із зазором або натягом; розтискні цангові; клинові (плунжерні, кулькові); самозатискні (кулачкові, роликові). На рис. 12 показано гладку оправку та оправку з розрізною втулкою. Затискання і вивільнення деталі на оправці механізовані.

Рис. 12. Конструкція оправок:

а — гладка; б — з розрізною втулкою

Способи встановлення заготовок в чотирикулачковому патроні, на планшайбі.

Для закріплення на токарному верстаті заготовок, що мають неправильну циліндричну форму, а також корпусних деталей (для розточування основних отворів) застосовують чотирикулачкові патрони або планшайби з індивідуальним приводом кулачків. Такі деталі встановлюють по індикатору при обертанні патрона або планшайби.

Основним пристроєм для закріплення несиметричних заготовок, а також циліндричних поковок або відливок з нерівною поверхнею є чотирикулачковий патрон з незалежним переміщенням кулачків (рис. 13). У пазах корпуса 1 патрона (планшайбі) розміщені гвинти 4 з трапецеїдальною різьбою, а на торцях кулачків 5 нарізані напівгайки, спряжені з гвинтами. Поворотом ключа, який вводять у гніздо гвинта, здійснюють почергове переміщення кулачків для закріплення заготовок.

Рис. 13. Чотирикулачковий патрон: а — загальний вигляд; б — вузол кріплення кулачка; 1 — планшайба; 2 — корпус; 3 — сухар; 4 — гвинт; 5 — кулачок

Обробка деталей на планшайбі

У простому чотирикулачковому патроні можна встановлювати й закріплювати найрізноманітніші за формою деталі. Однак зустрічаються такі деталі, встановлювати та закріплювати які зручніше на планшайбі або на косинці.

Планшайба являє собою чавунний диск, постачений маточиною для нагвинчування на кінець шпинделя; на передній площині є 4–6 канавок Т-подібного профілю та кілька наскрізних отворів.

Заготовку до планшайби кріплять:

• болтами через пази планшайби (якщо в заготовці є отвори);

• прихоплювачами з Г-подібною головкою («костилями») (рис. 14, а);

• планками-прихоплювачами (рис. 14, б). При нагвинчуванні гайки на гвинт 7 один кінець планки (прихвата) 6 спирається на прикручену опору 5, а другий — притискує заготовку до планшайби;

• планками через заготовку (рис. 14, в).

Рис. 14. Закріплення заготовки на планшайбі:

а — «костилями»; б — планками-прихоплювачами; в — планками через заготовку; 1 — гайка; 2 — шайба; 3 — планшайба; 4 — «костиль»; 5 — опора; 6— планка-прихоплювач; 7— гвинт; 8 — планка; 9 — упори

Спочатку гайки затягують «хрест-навхрест», а потім — остаточно. Після закріплення й оброблення першої заготовки на планшайбі встановлюють упори 9, по яких фіксують положення наступних заготовок партії, що скорочує час на вивірення й закріплення. Можливе поєднання кріплення заготовки кулачками й прихоплювачами, кулачками й планками через заготовку, прихоплювачами й планками (рис. 14, в).

На рис. 15 показано установку й закріплення шатуна на планшайбі для оброблення в ньому отвору. Нижня головка шатуна 4 центрується гвинтами 6 косинців 5, установлених в Т-подібних пазах. Стрижень шатуна закріплюються двома планками 2 з підкладками 1; планки затиснуті болтами 3, вставленими в подовжні отвори планшайби. Оскільки центр ваги планшайби після закріплення на ній шатуна зміщений відносно осі її обертання, на планшайбу з протилежного до верхньої головки боку привернуто вантаж — противагу 7 для урівноваження планшайби з деталлю, інакше планшайба при обертанні буде бити й розбовтувати шпиндель верстата в підшипниках.

Рис. 15. Установлення й закріплення шатуна на планшайбі:

1 — підкладки; 2 — планка; 3 — болт; 4 — шатун; 5 — косинець; 6 — гвинь; 7 — противага

Установлення деталі на планшайбі перевіряють рейсмусом, а більш точно — індикатором.

Нерухомі та рухомі люнети, їх застосування.

Для обробки валів малої жорсткості або великої довжини  застосовують нерухомі люнети, які закріплюють на напрямних станини (рис. 16), і рухомі, які закріплені на каретці супорта й пересуваються разом із ним (рис. 17).

                               

    Рис. 16. Нерухомий люнет                       Рис. 17. Рухомий люнет

Перш ніж установити заготовку в нерухомий люнет, слід проточити у неї посередині канавку під кулачки шириною трохи більшою ширини кулачка (рис. 18). Якщо заготовка має велику довжину і невеликий діаметр, то при проточуванні такої канавки неминучий прогин самої заготовки. Для уникнення цього спочатку проточують додаткову канавку ближче до кінця заготовки і, встановивши в ній люнет, проточують основну канавку посередині.

Рис. 18. Обточування деталі із застосуванням нерухомого люнета

Рухомий люнет (рис. 19) закріплюють на каретці супорта. Разом із нею він, ідучи за різцем,  пересувається уздовж обточуваної деталі і підтримують її у місці прикладення зусилля, попереджуючи їх від прогинів. Рухомий люнет застосовують при чистовому обточуванні довгих деталей. Він має тільки два кулачки. Їх висувають і закріплюють так само, як кулачки нерухомого люнета.

Рис. 19. Обточування деталі із застосуванням рухомого люнета

ВИСНОВОК

У даній методичній розробці викладач пропонує нестандартні підходи до актуалізації опорних знань учнів та перевірки  рівня засвоєння нових знань, а також закріплення нового матеріалу. Для досягнення цієї мети викладач використовує відеоролики (уривки з фільмів), презентацію, роботу в малих групах і нестандартні завдання. Використання кооперованого навчання є ефективним, перспективним та прогресивним методом.

Така модель легко й ефективно поєднується з традиційними формами та методами навчання і може застосовуватися на різних його етапах. Застосування кооперованого навчання в поєднанні з іншими методами сприяє досягненню поставленої мети, створює творчу, доброзичливу атмосферу серед учнів, підвищує працездатність, пізнавальний інтерес, виховує навички взаємодопомоги та співпраці, вміння слухати пропозиції інших учасників, готує до практичної трудової діяльності.

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.     Державний стандарт професійно-технічної освіти для підготовки робітників з професії  8211 «Верстатник широкого профілю» (ДСПТО 8211.DJ.28.52-2014).

2.     Зайцев Б.Г., Рыцев С.Б. Справочник молодого токаря. – М.: Высшая школа, 1988.- 336с.

3.     Стаскін Г.М. Технологія токарної обробки: Підручник / Г.М.Стискін, М.П.Ревнівцев, В.А.Мелещик..-К.: Либідь,1998.- 176с.

4.     Технологія механічної обробки на металообробних верстатах / Г.М.Стискін, М.П.Ревнівцев, В.В. Томашенко, М.М. Берізка – К.: Техніка, 2005. - 512с.

5.     ППЗ Верстатник широкого профілю. – Харків; СМІТ, 2008

Додаток 1

Опорний конспект на тему: «Типові конструкції пристосувань для токарних верстатів».

Пристосування  для  токарних верстатів головним чином призначені для кріплення заготовок під час їх обробки.

 

Використовуючи конспект підпишіть рисунки та нанесіть назви позицій

Додаток 2

Картка–завдання для закріплення опорних знань учнів з теми: «Типові конструкції пристосувань для токарних верстатів».

1.     Які заготовки закріплюють за допомогою трикулачкового самоцентруючого патрона?

___________________________________________________________________

2.  Яку будову має трикулачковий самоцентруючий патрон?

1________________________________         2_______________________________ 

3________________________________             4_______________________________ 

3.  Які заготовки закріплюють у центрах?

4.     Які існують різновиди центрів до задньої бабки ?

а_______________________  б_________________________  в______________________________

5.     Як передається обертання від шпинделя до заготовки за допомогою токарного хомутика?

 

а.___________________________________________________________________

б.___________________________________________________________________

6.  Які  ще пристрої використовують для передачі обертання від шпинделя до заготовки?

1.2.            3.

1__________________________________  

2__________________________________  

3__________________________________  

7. Для чого призначені люнети?

____________________________________________________________________

8.  Які існують люнети і як вони кріпляться до верстата?

Творче завдання: описати конструкції пристосувань для закріплення заготовок на верстатах.

Критерії оцінювання роботи за картками–завданнями на тему:

« Типові конструкції пристосувань для токарних верстатів».

1 завдання – 1 бал;

2 завдання – 2 бали;

3 завдання – 1 бал;

4 завдання – 1 бал;

5 завдання – 1 бал;

6 завдання – 1 бал;

7 завдання – 1 бал;

8завдання – 2 бали;

Творче завдання – 2 бали.

Всього – 12 балів.

Додаток 3

Завдання для творчої (малої) групи: «Створи портфоліо»

1.                Вам необхідно створити портфоліо пристосування на тему, означену в завданні вашого варіанту.

2.                Для створення портфоліо використовуйте матеріали, запропоновані для роботи групи.

3.                Портфоліо необхідно представити у формі інформаційного листа.

4.                Після оформлення портфоліо необхідно розробити  його презентацію.

5.                У підготовці портфоліо беруть участь всі члени малої групи.

6.                Оцінювання роботи проводиться згідно з критеріями.

Варіант 1     Вам необхідно створити портфоліо пристосування для токарних верстатів на тему: « Трикулачковий самоцентруючий патрон»

Варіант 2     Вам необхідно створити портфоліо пристосування для токарних верстатів на тему: « Чотирикулачковий патрон»

Варіант 3     Вам необхідно створити портфоліо пристосування для токарних верстатів на тему: « Цанговий  патрон»

Варіант 4     Вам необхідно створити портфоліо пристосування для токарних верстатів на тему: « Пристосування для закріплення заготовок в центрах»

Варіант 5     Вам необхідно створити портфоліо пристосування для токарних верстатів на тему: « Планшайби, люнети»

Варіант 6     Вам необхідно створити портфоліо пристосування для токарних верстатів на тему: « Оправки»

Інструкція для учасників творчої (малої) групи:

«Створи портфоліо»

1.   Після того як ви отримали завдання, ваша група за короткий час (3—5 хв) повинна ви­конати це завдання та подати результати роботи своєї групи.

2.   Швидко розподіліть ролі в групі. Визначтеся, хто буде спікером, посередником, секретарем, доповідачем. Намагайтеся виконувати різні ролі.

Спікер ( керівник групи) під час роботи:

-         Зачитує завдання групі;

-         Організовує порядок виконання;

-         Пропонує учасникам групи висловитися по черзі;

-         Заохочує групу до роботи;

-         Підбиває підсумки роботи;

-         Обирає доповідача.

Секретар під час роботи:

-         Веде записи результатів роботи групи;

-         Записи веде коротко й розбірливо;

-         Як член групи повинен бути готовий висловити думки групи при підбитті підсумків чи допомогти викладачеві.

Посередник під час роботи:

-         Стежить за часом;

-         Заохочує групу до роботи.

Доповідач під час роботи:

-         Чітко висловлює думку групи;

-         Доповідає про результати роботи групи.

Критерії оцінювання роботи малих груп

з виконання завдання « Створи портфоліо».

Початковий рівень ( 1-3 бали)	Учень показав досить низький рівень знань навчально-програмного матеріалу з предмета, допустив принципові помилки при виконанні завдань , завдання виконано частково з допомогою викладача на рівні відтворення основних понять,  аргументація відсутня, творчість не продемонстровано.
Середній рівень ( 4-6 рівень)	Учень показав знання навчально-програмного матеріалу з предмета в обсязі, який є достатнім для майбутньої роботи за спеціальністю, в основному відповів на питання, але відповідь фрагментарна, нечітка, виявив здатність обґрунтувати деякі логічні кроки з допомогою викладача, творчість не продемонстровано.
Достатній рівень ( 7-9 балів)	Учень виявив повне знання програмного матеріалу, успішне виконання завдань, що передбачено програмою, на рівні аналогічного відтворення, осмислення знань частково творче.
Високий рівень ( 10-12 балів)	Учень виявив всебічні, глибокі знання програмного матеріалу,  вміння вільно виконувати завдання, що передбачені програмою, на рівні творчого використання, технологічні рішення обгрутовані.

			Роздатковий матеріал для виконання завдання малих груп
Трикулачковий самоцентруючий патрон	Чотирикулачковий патрон	Цанговий  патрон
Пристосування для закріплення заготовок в центрах	Планшайби, люнети	Оправки